Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти.
Нишпорка, -ки, об.
1) Человѣкъ, постоянно чего-то ищущій, во все сующій свой носъ для развѣдыванія. Годі нишпоркою ходити на довідки до нас.
2) ж. Шареніе, исканіе. піти по нишпорках. Начать выискивать, шарить.
Перезіпати, -паю, -єш, гл. Перестать кричать. Одна дитина перезіпала, друга починає.
Помалити, -лю, -ли́ш, гл.
1) Умалить.
2) Сшить меньше мѣрки. Сукню пошили, — покоротили, чобітки вшили, та помалили.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися.
Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать.
Угінчливий, -а, -е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі.
Укро нар. Трудно, тяжело.
