Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю.
Кривдонька и кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники.
Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Були повироблювані клумби для квіток.
Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Розмахував руками. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Попіл вітром розмахало. Вітер по полю слова розмахав.
Схибити, -блю, -биш, гл.
1) Уклониться въ сторону, пошатнуться.
2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Раз на вовна хука дав, удруге схибив.
3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід.
Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.
Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть.