Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.
Майтала́тися, -лаюся, -єшся, гл. = майталати. А те помело (хвіст) ззаду тільки ковиль, ковиль!.. Майталається. Сим. 211.
Переколювати, -люю, -єш, сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ. Міусск. окр.
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь. Вх. Зн. 63.
Страсний, страстни́й, -а́, -е́ Страстной. Страсна пятниця. Ном. № 6850.свіча. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. ХС. VII. 448., Ум. страсне́нький, страстненький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив. Г. Барв. 457.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує. МВ. ІІ. 26. 2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Рудч. Ск. II. 60. Струсив грушу, назбірав... груш. Чуб. II. 147.
Тропота, -ти, ж. ? А ну, хлопці, тропота, тото наша робота. ЗЮЗО. II. 595. Cм. трьопота.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.
Хвалити, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, восхвалять. Мого свекорка гудять, а батенька хвалять. Мет. 125. Парубок так радіє та Бога хвалить, та панові дякує. Рудч. Ск. II. 9. хвалити бо́га. Слава Богу. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась. Рудч. Ск. II. 142. Ти ж у мене, хвалить Бога, молода й хороша, як ягода. МВ. ІІ. 64. Хвалить Бога милосердного, ні одного козака з війська не втеряли. АД. І. 189.