Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок!
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина.
Криха, -хи, ж.
1) Кроха. За тую криху мало гріху.
2) Малость, небольшое количество. Ум. кришечка, кришка. Кришечкою пасті розговілась. Ні кришечки, ні капельки. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. Немає хліба й кришки. Всѣ эти уменшительныя употребляются также и какъ ласкательныя слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Моя душечко, моя кришечко!
Малолю́дно нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно.
Пересмикнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) одн. в. отъ пересмикати.
2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Протурчати, -чу, -чиш, гл.
1) = протуркотати.
2) — голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний.
