Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мутушати

Мутуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Поворачивать, двигать туда и сюда. Ілія вже не боїться зубів, да як вхватив його за язик, дак змій і не може дальше Ілію проглинути... Став його ще сюди і туди, на всі боки ним крутить, а Ілія все йому за язик чавить. Та змій мутушав їм, мутушав, кидав, кидав... Драг. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТУШАТИ"
Білаш, -ша, м. Бѣлый хлѣбъ, (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Гля I пред. Для. Ужинок р. поля, 270.
Люблязни́й, -а́, -е́ = люб'язний.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю. Ном., стр. 303.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати. Гол. II. 709.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха. О. 1862. V. Кух. 32.
Первожителець, -льця, м. Первый житель. Ном. № 8507.
Перекланятися, -няюся, -єшся, гл. Перекланяться. Поки перекланяється усім тіткам. Г. Барв. 490.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУТУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.