Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мушара

Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШАРА"
Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді.
Подоволочувати, -чую, -єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Розбола, -ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане. Гол. II. 383.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУШАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.