Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. 3) Солома, лежащая въ жлукті. 4) = містище. . 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. Ум. гніздечко.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка.
Нашеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Набраться, найти во множествѣ. Та як нашеретується їх у хату, так чорти його батька!
Обвеснитися, -ню́ся, -нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы.
Сергій, гія, м. Плеть. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати.
Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати.
Убризкати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
