Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують. Сим. 191.
Відхибнути, -ну, -неш, гл. Отклониться. Ном. ІІІ.
Гавкотня, -ні, ж. Сильный лай.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.
Театр, -ру, м. Театръ. О. 1861. І. 93. Я поїхала б у театр. Левиц. І. 299.
Тяжкотілий, -а, -е. Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ. Шейк. Вх. Зн. 72.
Циганський, -а, -е. 1) Цыганскій. У тебе циганська урода. Мирг. у. 2) циганська го́лка. Большая толстая игла. Чуб. І. 212. 3) циганський піт. Дрожь. Усіх циганський піт пройма. Гліб. 4) циганська риба. Головастикъ. Вх. Лом. 480.