Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набігати 1

Набі́гати 1, -гаю, -єш, гл. Набѣгать, бѣгая получить. Набігав собі пранців.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІГАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІГАТИ 1"
Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. Чуб. VII. 399.
Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво! Гол. IV. 522.
Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Кімлик, -ка, м. Калмыкъ.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Торгівля, -лі, ж. Торговля. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБІГАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.