Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Cм. збіжжя.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі.
Простоволосий, -а, -е. Съ непокрытой головой, съ распущенными волосами. Голе, босе й простоволосе — треба йти! Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса.
Тьма, тьми, ж. 1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. 2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. 3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. тьма-тьмуща, тьма-темрява. Несмѣтное количество. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. 4) Насѣк. Pyralis.
Хльоптати, -пчу, -чеш, гл. = хльобтати. Собаки хльопчуть воду. Помиї хльоптали.
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка.
