Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набрести

Набрести́ Cм. наброджувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЕСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЕСТИ"
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Грин. II. 172. Мир. ХРВ. 94. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. Котл. Ен. VI. 86. По потилиці й заціде. Г. Барв. 275.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. Ном. № 567. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. МВ. (О. 1862. III. 55). Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Ном. № 3640. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші. Греб. 402.
Маликува́тий, -а, -е. = малигуватий. маликуватий віл. Волъ съ ямкой между ребрами.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Поприсягати, -гаємо, -єте, гл. Присягнуть (о многихъ). І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали. К. ЦН. 179.
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Росквітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ съ своей головы.
Самовправа, -ви, ж. Самоуправіе. Мир. ХРВ. 386.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРЕСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.