Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наварювати

Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАРЮВАТИ"
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Досо́хти Cм. досихати.
Зі пред. = з. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58.
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
Знудіти, -дію, -єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас. Н. Вол. у.
Паклун, -на, м. Раст. Teucrium polium L. ЗЮЗО. І. 138.
Тлунок, -нку, м. = шлунок.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Уперехрест нар. Крестъ на крестъ, крестообразно. Вперехрест пішли верівки. Черк. у.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.