Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Критник, -ка, м. Кровельщикъ. Він майстер був — критник.
Мі́сяшний, місяшник, місяшно. Cм. місячний, місячник, місячно.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче.
Писарь, -ря, м.
1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. Ум. писарець, писарьок. писарчик.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Дѣлаться хуже.
2) Дурнѣть.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує.
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника.
