Брижа, -жі, ж.
1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи.
Вава-Вурр! межд. Подражаніе воркованію голубя.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Як допавсь до води, так і дудлить.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов.
Ми́ска, -ки, ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Із нехочу ззів три миски борщу. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Ум. мисочка.
Перепустувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать шалить.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ.
