Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навіряти

Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІРЯТИ"
Банджюр, -ра, м. = бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Вурдяний, -а, -е. — пироги́. Пироги съ вурдою. Вх. Зн. 8.
Золотопутий, -а, -е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.
Конферяник, -ка, м. Родъ лепешки изъ картофеля и сыра. Вх. Уг. 246.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Попаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить (во множествѣ). Усю одежу попаскудив. Васильк. у.
Схватати, -та́ю, -єш, гл. Заторопить. Так скоро схватали, шо не успіла і приготовиться. ХС. VII. 424.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.