Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Жовтоно́гий, -а, -е. Желтоногій. Ой не ходи ж ти до мене, жовтоногий кобче. Н. п.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Зала́щитися, -щуся, -щишся, гл. О собакѣ: начать ласкаться. То собаки гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать. Верхнеднѣпр. у.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Остопранцюватіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Мені ця робота вже остопранцюватіла. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Пообстужувати, -жую, -єш, гл. Обдуть, сдуть (во множествѣ). Уже з усього пил пообстужувала. Пирят. у.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).