Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный.
2) Совершенно отличный, иной.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата.
Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав.
Патріярх, -ха, патрія́рха, -хи, м. Патріархъ. Я патріярхові за розрішення та за заручини дам сто гривен. Написав до її брата патриярхи.
Позруйновувати, -вую, -єш, гл. Разорить, разрушить, развалить (во множествѣ).
Покрова, -ви, ж.
1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові.
2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько!
Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. Уся в рантухах та в намистах золотих. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. 4) = лантух. Ум. рантушо́к.
Руїна, -ни, ж.
1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн.
2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає.
3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну.
Серденя, -няти, с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. Ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.