Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь.
Перелюбити, -блю́, -биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбим.
Стьожка, стьонжка, -ки, ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази.
Увольнити Cм. увольняти.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець.
2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Дметься, як шкурлат на огні.
