Бариляка, -ки, ж. Ув. отъ барило.
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила.
Помеже нар. = поміж. Ходить пан Каньовський та помеже шанці... Ой втікала бондарівна помеже домами.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ум. річенька, річечка.
Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Гріш круглий — роснотиться. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.
Шахва, -ви, ж. Шкафъ. Ум. ша́ховка.