Бігатися гл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. Три голови мав сей пес мурий. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство.
Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. 2) Рядъ. Ум. плаїчок. Ід бичок у плаїчок.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась.
Простота, -ти, ж.
1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. Світ простоти і покою — стародавній заповіт.
2) Простой народъ. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють.
3) Неучъ; наивный человѣкъ.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
