Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. ІІІ. 245.
Герцювання, -ня, с. 1) = герець. 2) = гарцювання.
Заклина́ння, -ня, с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить. МУЕ. III. 53.
Капловухий и каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) каплоуха шапка = капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі. Кв.
Купинястий, -а, -е. Поросшій кустами травы; кустистый. Желех.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав. Ном. № 8742. 2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги. О. 1861. V. 76.
Теє мѣст. = те.
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.