Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буцівка, -ки, ж. 1) Сортъ яблокъ. 2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамь изъ болѣе сѣверной Малороссіи.
Гурда́, -ди́, ж. 1) = Вурда. 1. Сим. 77. 2) = Вурда 2. Вх. Зн. 8.
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. І. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Перечіс, -чо́су, м. Перечесъ. Підманювали, улещали, поки добрались до кінця, поки дівки од переносу до самого товстіли носу. Котл. Ен. III. 43.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Соборувати, -рую, -єш, гл. Соборовать. Шось йому дуже погано, сьогодня вже запричащали й соборували.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Ужиточно нар. Полезно.