Дохо́дити, -джу, -диш, сов. в. дійти́ (дойти́), -дійду́, -деш, гл. 1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). дохо́дити до се́рця. Трогать. І чую, що говорять, і бачу їх, а до серця ніщо мені не доходить; дійти́ до зро́сту. Вырасти. 2) Приходить, прійти, заходить, зайти къ кому. Чом ти ніколи до нас не дійдеш? Доходили молодиці знакомі навідати. 3) — чого́. Достигать, достигнуть чего либо. Святого він дійти заміру хоче. От був мій пан-отець князь, великого чину дойшов. — добра́. Быть счастливымъ, добиться счастья. Дай тобі, Боже, щоб ти добра дійшла. — кінця́. Оканчивать, окончить. То сяк, то так і дійшов кінця. — літ. Вырастать, вырасти. Тільки що діти літ стали доходити, що вже матері і втіха, і поміч. Маєш сина, брате, я — дочку єдину; як дійдуть літ, іспаруй їх у добру годину. — ро́зуму. Созрѣвать, созрѣть умственно. Став розому доходити, — сам побачив, що треба робити. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, — нехай перше розуму дійде. — ру́чки. Кончать покосъ. — сорома́. Осрамляться, осрамиться. Ой там чужая сторона, — щоб нам не дійти сорома. 4) Добиваться, добиться, узнавать, узнать, вникать, вникнуть, изслѣдовать, выслѣдить. Вони доходять по книжках гир від чого взялось. Ромен. у. Знайшли путо у Семена та по тому й дійшли, хто коня вкрав у Йвана. Чи не дійдемо, які там у неї думки. він до всьо́го дохо́де. Онъ во все вникаетъ. 5) Кончаться, кончиться. Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу. 6) Кончаться, кончиться, умирать, умереть. Там лежить такий хворий, що скоро мабуте дійде. Уже доходе дитина. Як би були води не дали, то я б дійшов уже. Із лошяти й дійшла кобила.
Курайниця, -ці, ж. Веревка, которой въ кубанской степи привязываютъ на арбѣ собранный для топлива курай и вообще топливо.
Курвій 2, -вія, м. = курваль.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Насміхати, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати.
Незміренне и незмірено, незмірно, нар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне.
2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла.
Перекланятися, -няюся, -єшся, гл. Перекланяться. Поки перекланяється усім тіткам.
Уплив, -ву, м. Вліяніе.