Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накидати

Накида́ти, -да́ю, -єш, гл. І. сов. в. наки́дати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида. От, як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла. Рудч. Ск. II. 8. 2) Оставлять, оставить многихъ. На що ж ви, таточку, сиріт накидали? (изъ причитанья по умершемъ отцѣ). Мил. 186. II, сов. в. накинути, -ну, -неш. 3) Набрасывать, набросить что-либо сверхъ чего-либо. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло. Черниг. у. Накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. Єв. Л. XIX. 35. 4) Навивать, навить, намотать. Накинуті, основу на верстат. Вас. 166. 5) Налагать, наложить. Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі. Левиц. К. К. 6. За той гріх, накинуто на його покуту. 6) Навязывать, навязать. Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте. Г. Барв. 202. Сестра моя мала, а вони на її й накинули двох год хлопця гледіть. Г. Барв. 52. 7) Прибавлять, прибавить. Мало буде. — накинь ще хоч трохи. кругу накидати. Дѣлать кругъ, обходъ (въ пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати. Зміев. у. 8)о́ком. Посматривать, бросать взгляды, взглянуть, примѣтить, замѣтить. Ходе Йванко по-над током, накидає чорним оком: ой чи жива, чи здорова та Сохвійка чорноброва. Грин. ІІІ. 154. Ішла дівка по-над тоном, накинула хлопця оком: там то хлопець, там то гарний. Грин. III. 154. Въ переносномъ смыслѣ: обратить вниманіе на кого-либо. І хороший, і заможний, і вони давненько накидали оком одне на 'дного. Г. Барв. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКИДАТИ"
Безкраій, -я, -є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. І. 61.
Дерев'я́ка, -ки, ж. 1) Отдѣльное дерево. Уночі щось переносило луччі дерев'я у Антонів сад, уже одна тілько дерев'яка осталась. Чуб. II. 424. 2) Кусокъ дерева, полѣно. Ум. Дерев'я́чка.
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Огрійливо нар. Тепло.
Повитикатися, -каємося, -єтеся, гл. Высунуться, виткнуться, торчать (во множествѣ). Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа. Стор. II. 124.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Потім нар. 1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406. 2) Тѣмъ болѣе, подавно. Алв. 38. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема. Черк. у. 3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зка. Харьк. у.
Хиба 2 нар. 1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Єв. Мр. IV. 12. Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану? МВ. І. 25. 2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене. Чуб. І. 5. 3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу. Алв. 76.
Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Шершень, -шня, м. Насѣк. Шершень. Чуб. 1. 52. Рудий шершень. Ном. № 3551.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.