Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. І. 55.
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
Витворяти, -ря́ю, -єш и витворювати, -рюю, -єш, сов. в. витворити, -рю, -риш, гл. Выдѣлывать, выкидать, выкинуть. Таке було иноді витворює! Сим. 212.
Нахожий, -а, -е. Пришлый; пришедшій въ гости. Молодички нахожі його... вітають. МВ. (О. 1862. І. 84).
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Розвлать подерниця, — -ти — -ці, ж. Раст. Aira caespitosa. Шух. І. 20.
Сивковий, -а, -е. Сѣрый, изъ сѣрой шерсти. Бо я вівчар нетяга, сивковая серм'яга. Чуб. V. 124.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Рудч. Чп. 84. Тисові сінці, яворові східці. АД. І. 44. Тисові ворота. Левиц. І. 22.