Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відновлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відновитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Обновляться, обновиться. 2) Возобновляться, возобновиться.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода. Радом. у.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Кавчати, -чу́, -чи́ш, гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.
Ми́нтус, -са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ (Левч. 66), вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Черниг. у. Cм. мантули, мантулки.
Наставниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ) Грин. III. 128.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Рятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506.