Боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Гинути, -ну, -неш, гл. Погибать, умирать; о скотинѣ: дохнуть, пропадать, исчезать. Без гетьмана військо гине. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Тисячами гинуть голоднії люде. Дурно тільки слова твої гинуть.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. 2) Напильникъ. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. 5) — вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. . 6) — дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. 7) — світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. 8) — язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати.
Псячити, -чу, -чиш, гл. = псякувати. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка.
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова.
