Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій.
2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується.
3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти.
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Пробантний, -а, -е. Опытный.
Смаровний, -а, -е. Смазанный, подмазанный. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
Черідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ череда.
2) Свиное стадо. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи.