Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Ґля́мати, -маю, -єш, гл. Съ трудомъ ѣсть. Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Односум, -ма, м.
1) Сопечальникъ.
2) Единомышленникъ. Черномор.
3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони.
Прохмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прохмели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Протрезвляться, протрезвиться. Піду до коршомки, та й нап'юся, піду в вишневий сад, прохмелюся. Прохмелились вони да й думають: «Ой Боже мій, що ж це ми наробили? ми ж нагуляли не на 30, не на 50 карбованців».
Різанка, -ки, ж.
1) Срѣзокъ, половина бочки.
2) Лапша. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. 2) — заяча. Раст. Sedum Telephium L.
Тютюновий, -а, -е. Табачный. Почала рости розсада тютюнова. Чуєш, кумасю, щіточко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова.
Умірущий, -а, -е. Умирающій. не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому нибудь.
