Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арідник

А́рідник, -ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРІДНИК"
Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Відперти 2, відіпру, -преш, гл. Оттащить. Відпер у млин мішок жита.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Рядитися, -джу́ся, -дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій. Ном. № 10128.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.