Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2) — бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть...
Порочно нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно.
Ревний, -а, -е. 1) Горькій, горестный. Ревні сльози. Плачем ревним я заплакав. 2) Искренній, задушевный, трогательный. Вислухай, Боже, ревну молитву. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він (Шевченко) підняв прості хатні розмови до високої пісні і разом зробив із них ревну, сердечну лірику і величний епос.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Стусонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, ударивъ. Як стусону у ворота раз, вдруге, та так їх.... і випер.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
Хабуз, -зу, м.
1) Грубыя сорныя травы.
2) = хабаз.
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Чутке ж і в тебе вухо!
