Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками.
Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. 4) Трефовая масть (въ картахъ). Ум. жиро́к.
Зазна́чувати, -чую, -єш, сов. в. зазначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить, намѣчать, намѣтить. Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже!
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали.
Покриванка, -ки, ж. Новобрачная въ обрядѣ покрыванія головы.
Прикомірок, -рка, м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару.
Приповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнять. Хай вам Бог приповня.
Хвіяти, хвію, -єш, гл. — до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє.
Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Коли скінчиш ти вигадки химерні?
2) Вздорный. Химерні слова.