Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Заживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наѣсться, насытиться. Зажививсь, як собака мухою.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Заслу́га, -ги, ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. 2) Вознагражденіе, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. Ум. заслу́женька.
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Голоси... позмовкали.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка.
