Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. 2) Большое количество.
Гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. Себе царем пустинь грянишних. славе.
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. и
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен.
Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали?
Нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла.
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий.
2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Салашина, -ни, ж. = салаш.
Твердішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тверже.
