Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Зазуби́ти Cм. зазублювати.
Катрига, -ги, ж. = катрага 1.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Маєш же старости мовнії.
Нечисть, -ти, ж. Нечистота, грязь. (Свиня) усяку нечисть жере. Лопатою нечисть відкидають.
Похилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться. На долині яровина хоче похилиться. Червона калина похиляється.
Сердушник, -ка, м. Раст. Erythraea Centaurium Pers.
