Гузя́! меж. = Гудзя.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Купцем нар. см. купець.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Помірно нар.
1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ.
2) Умѣренно.
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Расположиться.
2) Жить въ довольствѣ. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою.
Скраколь, -кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) Cм. начиння. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Лещадь. 6) Родъ вышивки.
Смачно, смашно, нар. Вкусно. Загоруй смажно та й їж смачно. Переносно: пріятно, удобно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Ум. смачненько, смашненько.