Брехака, -ки, об.
1) = брехун, брехуха.
2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. Ум. брехачка.
Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Здола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав.
Козиця, -ці, ж.
1) Коза.
2) Родъ духового инструмента.
3) Насѣк. Pelor blapoides.
Намости́ти Cм. намощувати.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його.
Плем'я, -м'я́ти, с. Племянникъ или племянница. Употр. преимущ. во мн. ч.: плем'я́та. Дивись: шишок уже нема, а треба ще братам, плем'ятам, хрещеній матері, кумам...
Припин, -ну, м.
1) Остановка, задержка.
2) припин дати кому. Усмирить.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. 2) Варить (о желудкѣ). 3) = цькува́ти.
