Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напірник

Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. Сим. 133. Вас. 192. 2) Пеналъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРНИК"
Бейбас, -са, м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Випечатати, -таю, -єш, гл. Отпечатать.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273.. Cм. судній 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.