Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. О. 1862. Х. 115. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався? К. Досв. 149.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Парило, -ла, с. раст. Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110.
Позанехаювати, -хаюю, -єш, гл. = позанедбовувати.
Романів, -нова, -ве Принадлежащій Роману. романова ха́та. Острогъ. Хиба хочеш у романову хату, де вікна великі? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Титулувати, -лую, -єш, гл. Титуловать, называть по титулу.
Чопити, -плю, -пиш, гл. Притуплять. Угор.