Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Біднячка, -ки, об. ум. отъ бідняка.
Висмажити, -ся. Cм. висмажувати, -ся.
Відідрати, віддеру, -реш, гл. = віддерти.
Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Навоскува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Навощить.
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Тічня, -ні, ж. Стая собакъ или волковъ во время течки.
Хитромовний, -а, -е. Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена.