Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ.
Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
Довезти́ Cм. Довозити.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку.
Масю́сінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Прикладно нар.
1) Складно, связно. Усе так одповідає прикладно, як хлопець удатний. Пише прикладно одно до 'дного. Лаяться прикладно.
2) Примѣрно.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти.
Угурен, -рна, -не́, угурни́й, -а́, -е́ = огурний. Ох масляно угурна, чому ти одна? як би тебе сім неділь, а посту одна. Хто не вгурен, той не голоден. Угурного чоловіка скарає Бог.