Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насонник

Насонник, -ка, м. Подсолнечникъ. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 521.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСОННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСОННИК"
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене. Павлогр. у.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Мир. ХРВ. 36. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає. К. МБ. XI. 141.
Присміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. Н. Вол. у.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 57.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСОННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.