Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Гриб, -ба́, м. 1) Грибъ. Ні риба, ні м'ясо, а щось наче гриб. Ном. 7615. Щасливому по гриби ходити. Ном. 2) Бѣлый грибъ. Лохв. у. Ум. Грибо́к, грибо́чок.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана. Макс. (1849), 31.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови. Св. Л. 173.
Поторсатися, -саюся, -єшся, гл. Потрясти другъ друга за грудь. Поторсались чорзна як та ще й пішли й позиваться. Канев. в.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза. Стор. МПр. 84.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.