Дотараба́нити, -ню, -ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Ікло, -ла, с. Клыкъ. Як піймав вовк іклом за хвіст, так і роспоров хвіст.
Навесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Навеселиться.
Пологий, -а, -е. Отлогій, покатый. Полога гора. Пологі зелені луки.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар.
Сокіл, -кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок.
Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Шибкий, як вітер. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку.