Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Е, чоловік! чорт заволік! Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Ободистий, -а, -е. Согнутый, дугообразный. В ободистих голоблях коняка краще везе як у рівних.
Пасічникувати, пасішникувати, -кую, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. У його здавна була охота до бжоли, так тепер певно пасічникує.
Пильня, -ні, ж. Лѣсопильня. В них на дворі була пильня, шо дерево на ній пиляють.
Поприковувати, -вую, -єш, гл. Приковать (во множествѣ).
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли.
Цомпель, -пля, м. Ледяная сосулька.
