Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву). КС. 1887 VI. 476.
Жениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.
Кально нар. Грязно. Ой шинкарочко Ганно, чого в тебе в сінях кально? То бурлаченьки були і горілочку пили: вони танці водили, вони грязі наносили. Н. п. Cм. кално.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Обпиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обпитися, обіп'юся, -єшся, гл. Опинаться, опиться. Обпивсь та й заснув у трахтирі. Мнж. 142.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою. Харьк.
Усатий, вусатий, -а, -е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. Лукаш. 149. 2) Остистый. Усатий ячмінь. Ном. № 10163. 3) вусаті уставки. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Шилуватий, -а, -е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.