Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Вишептати Cм. вишіптувати.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах.
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый.
Тмяно нар.
1) Затемненно.
2) Печально, грустно.
Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ.