Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахмурний

Нахмурний, -а, -е. Пасмурный, сумрачный. І проясни чоло нахмурне. Котл. Ен. VI. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХМУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХМУРНИЙ"
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. збі́йничок, збійниченько. Гол. І. 172.
Зві́сний Cм. звісен.
Колісниця, -ці, ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Поз'їзджувати, -джую, -єш, гл. Испортить ѣздой. Вже ж твої ворон-коні та поз'їзджувані. Гол. І. 116.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь. Чуб. І. 90.
Щадливий, -а, -е. = ощадний. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАХМУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.