Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наховати

Наховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Напрятать. 2) Схоронить, похоронить, нахоронить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХОВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХОВАТИ"
Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Витерликати, -каю, -єш, гл. Заработать игрой на музыкальномъ инструментѣ. Музика що витерликав, то й проликав. Чуб. І. 268.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Полювати, -люю, -єш, гл. 1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75. 2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює. Лебед. у.
Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАХОВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.