Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начубити

Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУБИТИ"
Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Мо́ркви́ця, -ці, ж. = морква 1. У городах чого там немає?.. капуста, морквиця, огірочки, стрючечки... О. 1862. IX. 111.
Оскипище, -ща, с. = граблище. Вх. Зн. 45.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ. Кіевск. у.
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
Цоркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цоркнути, -кну, -неш, гл. 1) = цокати, цокнути. Угор. 2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі. Вх. Зн. 78.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ. Вас. 184.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. І. 73. 3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.